Вже традиційними стали у школі тематичні виховні години, уроки пам'яті, конкурси на кращого читця поезії, музично-літературні свята, покладання квітів до могили поета та економіста Володимира Вихруща.

   Є поети, чий творчий доробок хочеться назвати чітким і вагомим словом – ужинок. Стосовно В. Вихруща це порівняння видається доречним. Можна довго говорити про заслуги цієї, дійсно непересічної людини. Особистості. Та справа не в цьому. Дуже важливим є те, яку пам'ять, який спадок залишиш ти по собі, відійшовши на вічний спочинок. А спадщина Володимира Вихруща чимала. Його творчість є актуальною й до сьогодні. Ще у квітні 1972 року з’явилася друком його перша поетична книжка «Барви сонця». Відтоді регулярно, через кожні два три роки, відомий автор, знаний на Тернопіллі економіст, виходив на люди з новими книжками поезій. Вийшли збірки: «Утверджую день» (1975р.), «Чебрець» (1977 р.), «Веління серця» (1979 р.), «Подих весни» (1980 р.), «Поезії» (1982 р.), «На крилах любові» (1984 р.), «Вірші та поеми» (1986 р.), «Полум’я калини» (1988 р.), «Серпень душі моєї» (1990 р.), «Мамина світлиця» (1991 р.), «Світло душі» (1991 р.).

    Володимир Павлович – автор багатьох популярних пісень, музику до яких написали відомі композитори: Микола Колеса, Юрій Мейтус, Володимир Верменич, Мирослав Скорик, Анатолій Горчинський та Юрій  Кіцила.

Завжди присутній на шкільних заходах син поета -  Анатолій Вихрущ.