Щороку, у вересні місяці, вшоновують пам'ять відомого педагога В. О. Сухомлинського, педагогічна спадщина якого вивчається в багатьох країнах світу.  Мудрі поради сільського вчителя не втратили  своєї актуальності і в наш час та використовуються багатьма вчителями у виховній роботі.

    І  в нашій школі 28 вересня  була проведена святкова лінійка "Серце віддаю дітям".

У педагогічній спадщині Сухомлинського високий статус займає сила духу — велика національна й загальнолюдська цінність, яка в останні століття в багатьох українців була послаблена. Виховуючи у дітей цю шляхетну якість, він підкреслював, що сила духу як моральна доблесть починається з віри в моральні святощі рідного народу.

В.Сухомлинський пригадує думку Шіллера про те, що напруження окремих духовних сил може створити видатну людину, але тільки рівномірне поєднання духовних сил створює людей щасливих і досконалих. Турбота про гармонійний розвиток моралі, розуму, почуттів, про виховання благородства серця, чистоти всіх духовних поривань і прагнень є суттю виховання нової людини.

У своєму останньому напутстві випускникам Павлиської середньої школи уже смертельно хворий Василь  Олександрович Сухомлинський так говорив: «Людській силі духу немає межі. Немає труднощів і незгод, яких би не могла здолати людина. Не мовчазно перетерпіти, перестраждати, але здолати, вийти переможцем, стати сильніше. Більше всього бійтеся хвилини, коли труднощі покажуться вам нездоланними, коли з'явиться думка відступити, піти по легкому шляху».

Останні його слова теж були про школу: «Знову вересень. Дзвоник… Діти йдуть до школи, а я іду з життя». Василь Сухомлинський похований недалеко від школи,  метрів за триста.

«Я ніколи в житті не належав собі», - таке зізнання залишив нащадкам Василь Сухомлинський. Можливо, тому так багато вдалося йому зробити, можливо, тому він мав повне право на те, щоб  його прижиттєвим кредо стали слова: «Серце віддаю дітям». Думається, саме ця теза  має стати програмною для нашого учительства і для наших державотворців.