Хіба лінивий не нарікає на нинішню молодь. Мовляв, зараз вона, як ніколи, позбавлена духовності, високих поривань, в’яла, байдужа до всього, зорієнтована лише на матеріальні цінності, приклеєна до моніторів комп’ютерів…

Замість того, щоб нарікати, у нашій  школі  вирішили діяти (до слова, навчальний заклад є переможцем у номінації «Школа громадянського становлення»). У союзники взяли… автора «Батьківської педагогіки» Василя Сухомлинського. Адже лише з допомогою сім’ї, вважають вчителі, можна виховати покоління, яке вірило б у власні сили, серце і душа якого були б наповнені любов’ю і добром.

– Особливо важливо для батьків не пропустити безконтрольно часу навчання дитини у початкових класах, – розповіла заступник директора школи, заслужений працівник освіти України Марія Войтович. – Саме тому, услід за Сухомлинським, ми відродили заняття школи «Батьківська педагогіка». Основне спрямування таких уроків – навчати батьків і матерів виховувати своїх дітей. Бо, на жаль, дуже часто нинішні хлопчики та дівчатка залишені напризволяще.

Цікаво, що дорослі не проти знову відчути себе у ролі учнів. Крім занять батьківської школи, вони охоче долучаються до насиченого життя навчального закладу. Виховний процес тут невід’ємно пов’язаний із українськими національними ідеями, тож спільні святкування, вивчення народних обрядів та звичаїв давно ввійшли у традицію.

До речі, завітавши сюди, ви не почуєте слів «наш клас», адже й учні, і педагоги з гордістю називають себе «класними родинами». Як зауважила керівник 2-Б класу Марія Петрицька, своїми тут відчувають себе не лише татусі й матері, а й дідусі, бабусі, братики та сестрички школярів.

Недавно на занятті з батьками молодших школярів педагоги підбили своєрідний підсумок діяльності у першому навчальному півріччі. Попри те, що зустріч відбувалася у доволі пізній час, ніхто не поспішав розходитися. Разом з Марією Войтович, яка координує роботу батьківської школи, запрошені гортали сторінки історії, яку щоденно творять їх діти.

Рідні першачків згадали, як малечу посвячували в учні та вручали учнівські квитки. Усі разом мандрували вуличками давнього і сучасного Тернополя, переглядаючи уривки з дійства, яке провели у четвертих класах. Знову поринули в атмосферу різдвяного циклу святкувань, адже у кожній класній родині відбувалися цікаві заходи, які об’єднали різні покоління.

Марія Петрицька, розповідаючи про досвід пошанування традицій у виховній роботі, згадала, як у свята ходили з учнями та їх батьками з вертепом. За словами вчительки, неможливо передати словами те душевне піднесення, з яким діти колядували всім, хто до них звертався: бабусям, хресним, незнайомим людям. Завітали й до директора школи Богдана Чайки.

До речі, учні школи справді чудово співають. Цьому мистецтву їх навчає талановита вчителька музики Марина Хіль. Під її керівництвом діти із задоволенням вивчають мелодійні сучасні композиції, українські народні пісні, у тому числі й колядки, щедрівки…

– Кожна свідома нація виховує наступне покоління на національних ідеях, і дуже важливо, що у всіх починаннях нас підтримують батьки учнів, – підсумувала Марія Войтович. – Дитина повинна відчувати себе потрібною: школі, вчителю, сім’ї. У майбутньому – суспільству, у якому житиме. Нинішні реалії такі, що хлопчики і дівчата не знаходять відповідей на багато питань, вони шукають порадника. Наша школа разом з батьками намагається бути другом дитячої душі, щоб вона не шукала відради на вулиці…